Встановлення фактів, що мають юридичне значення

У порядку спеціального виробництва можуть бути встановлені такі факти, які мають юридичне значення:

- родинних відносин між фізичними особами;

- Перебування фізичної особи на утриманні;

- каліцтво, якщо це необхідно для призначення пенсії або отримання допомоги з загальнообов'язкового державного соціального страхування;

- Реєстрація шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

- Проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;

- Приналежності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце та час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем та часом народження цієї особи, зазначеною у свідоцтві про народження або в паспорті;

- Народження особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

- Смерті особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Наведений перелік фактів не є вичерпним. За наявності зазначених у законі умов суд може встановлювати інші факти, які мають юридичне значення. Наприклад, суд може встановити факт прийняття спадщини, факт володіння житловим будинком на праві власності тощо.

У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих або майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено інший порядок їх встановлення.

- Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, які видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

- Встановлення юридичного факту родинних відносин між фізичними особами має важливе значення у цивільному та сімейному праві. У родинних відносинах слід розуміти кровний зв'язок між особами, що походять один від одного (пряма лінія сімейних відносин) та кровний зв'язок між особами, які походять від загального предка (бікова лінія сімейних відносин). У прямій лінії споріднених відносин знаходяться: мати і син (або дочка), батько і син (або дочка), дід і онук (онука), бабця та онук (онука), прадід та правнук (правнучка), прабабуся та правнук (правнучка) . У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри і т.д.. Розрізняють також ступеня родинних відносин, які визначаються кількістю народжень народження одного родича від іншого. Сімейні стосунки є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками та дітьми, братами та сестрами, бабусею, дідом та онуками).

У цивільному праві встановленні факту родинних відносин має важливе значення для встановлення черг спадкоємців (статті 1258, 1261, 1262, 1263 ЦК).

Справи про встановлення споріднених відносин між фізичними особами. Цей факт встановлюється у судовому порядку, якщо його підтвердження необхідне заявнику, наприклад, для отримання в нотаріальних органах свідоцтва про право на спадщину, а також для оформлення права на пенсію з нагоди втрати годувальника. Неправомірною буде відмова суду у розгляді заяви про встановлення факту споріднених відносин за тими мотивами, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах цивільного стану. Разом з тим, у порядку особливого провадження не може бути встановлено факт споріднених відносин, якщо заявнику цей факт необхідний для підтвердження надалі права на житлову площу або на її обмін, оскільки у разі відмови визнання права на житлову площу або на її обмін зацікавлена особа може звернутися до суду з відповідним позовом.

Серед справ про встановлення споріднених відносин судам підвідомчі справи про встановлення фактів реєстрації батьківства та факту визнання батьківства. Встановлення факту визнання батьківства передбачено ст. З Закону СРСР «Про затвердження «Основ законодавства СРСР» від 27 червня 1968 р. Відповідно до ст. З названого закону встановлення факту визнання батьківства можливе, якщо батько і мати не перебували в зареєстрованому шлюбі і дитина народилася до 1 жовтня 1968 р., і її потенційний батько помер, і батьківство не було оформлене в добровільному порядку і якщо дитина перебувала на утриманні померлого та померлий визнавав себе батьком дитини. В даний час це положення не має практичного значення, оскільки воно стосується дітей, які народилися в 1 жовтня 1968 р. Факт батьківства встановлюється щодо дітей, що народилися після 1 жовтня 1968 р., батьки яких не перебували в зареєстрованому шлюбі, і потенційний батько дитини помер, та батьківство за життя не було оформлене у добровільному порядку. Можливість встановлення факту батьківства також передбачено ст. 130 СК. Можливе також встановлення факту материнства (ст. 132 СК).

Як було зазначено, в порядку особливого провадження можна встановити факт батьківства та факт материнства (статті 130 та 132 КК). Встановлення зазначених фактів можливе, якщо батьки дитини не були одружені, дитина народилася після 1 жовтня 1968 р. і потенційний батько померли до народження дитини.

- У порядку особливого провадження можливе встановлення факту реєстрації батьківства, коли вона мала місце, а в органах запису актів цивільного стану не збереглися відповідні записи, і вони відмовилися їх відновити.

- У порядку особливого провадження можливо також встановити факт перебування фізичної особи на утриманні. Утриманцями певної фізичної особи вважаються неповнолітня чи непрацездатна особа, яка отримувала від іншої фізичної особи матеріальну допомогу, яка була для неї єдиним чи основним джерелом засобів для існування. Встановлення факту знаходження фізичної особи на утриманні має значення при наслідуванні  у разі смерті фізичної особи, на утриманні якої перебувала неповнолітня чи непрацездатна особа (ч. 2 ст. 1265 ЦК), а також для виникнення права на отримання пенсії.

- Встановлення факту знаходження фізичної особи на утриманні в судовому порядку виникає у тому випадку, якщо заявник не може підтвердити цей факт іншими документами.

При розгляді справ даної категорії справ суд має з'ясувати, що зміст справді мав місце, а саме, що він для заявника є постійним та основним джерелом існування. Крім цього, суд повинен з'ясувати, що встановлення факту перебування на утриманні та повинен мати правові наслідки для заявника. Таким наслідком може бути призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника або настає право на спадщину.

- Справи про встановлення факту каліцтва, якщо це необхідно для призначення пенсії або отримання допомоги із загальнообов'язкового соціального страхування, з дня набрання чинності Законом України «Про охорону праці» від 24 листопада 1992 р., не розглядаються у порядку особливого провадження. Питання, пов'язані із встановленням акту каліцтва на виробництві, у разі виникнення з цього приводу спору, а також якщо при каліцтві у зв'язку з виконанням державних або громадських зобов'язань пенсія призначається особам, які внаслідок цього стали інвалідами, вирішується у порядку, встановленому для розгляду трудових спорів. , тобто у порядку позовного провадження.

Факт каліцтва чи іншого пошкодження здоров'я на провадженні після проведення розслідування підтверджується актом про нещасний випадок за формою Н-1. У разі відмови власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого органу укласти такий акт чи незгоду постраждалої чи іншої заінтересованої особи зі змістом акта питання вирішується вищим органом державного нагляду з охорони праці або у порядку, передбаченому законодавством щодо розгляду трудових спорів. Органи з розгляду трудових спорів у разі потреби вимагатимуть відповідні пояснення представника органу державного нагляду з охорони праці або органу державного управління охорони праці або профспілкового органу.

- Реєстрація усиновлення, шлюбу, розірвання шлюбу.

Характерною рисою цих справ є встановлення судовим порядком не фактів усиновлення, шлюбу, розірвання шлюбу, а лише фактів їх реєстрації в актових книгах, якщо в органах реєстрації актів цивільного стану не збереглися відповідні записи і вони відмовилися їх відновити або вони можуть бути поновлено лише на підставі рішення суду про встановлення їх реєстрації. Правову силу мають лише зареєстровані в органах запису актів цивільного стану актові записи та як виняток, прирівняні до них, оформлені релігійним обрядом шлюбу, розірвання шлюбу, які були здійснені для створення або оновлення діяльності органів реєстрації актів цивільного стану в Україні (ч. З ст. 21 СК ). На підтвердження втрати запису видається довідка відповідного архіву органу реєстрації актів цивільного стану, в якому знаходилася актова книга з реєстрацією. Відмова цього органу у відновленні запису підтверджується письмовим поясненням, наявність якого є необхідною умовою прийняття судом заяви про встановлення факту реєстрації.

- У порядку окремого виробництва можна встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки. Встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу має лише значення для поділу майна, нажитого під час спільного проживання (за умови, якщо не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі (ст. 74 СК у редакції Закону України від 22.12) .2006 р. «Про внесення змін до Сімейного та Цивільного кодексів України1), та стягнення аліментів (ст. 91 СК). Однак ці справи мають вирішуватися у позовному порядку, а не в порядку особливого провадження, оскільки відповідно до ч. 6 235 ЦПК, якщо при розгляді справи виникає суперечка про право, яке вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає без розгляду та роз'яснює зацікавленим особам, що вони мають право пред'явити позов на загальних підставах. немає спору про поділ майна або стягнення аліментів, то їм потрібно встановлювати факт спільного проживання. собого виробництва. Чоловік жінка, які мешкають однією сім'єю, не мають усіх прав членів сім'ї. Вони не можуть успадковувати після один одного, якщо тільки один не є утриманцем іншого (ч. 2 ст. 1265 ЦК). Однак вони в цьому випадку успадковують не як особи, які проживають однією сім'єю, а як особа, яка перебувала на утриманні іншої особи. Частина 2 ст. 21 СК передбачає, що проживання однією сім'єю чоловіка та жінки не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.

- Встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце та час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, прізвищем, по батькові, місце та час народження цієї особи, зазначеними у свідоцтві про народження або в паспорт. Для відкриття в судах справи про встановлення документа, що встановлює право, необхідно подати заяву з доказом того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не має можливості внести до нього відповідні поправки. У цих справах встановлюється належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, по-різному записаних у різних документах, для присвоєння або залишення одного з них.

Не підлягає встановленню наявність документів, в яких відсутня вказівка, на чиє ім'я вони видані, не цілком вказані імена, по батькові, а також інші дефекти, що свідчать про підчистку та виправлення. Судам підпорядковано встановлення факту належності особі квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, посвідчення ордену чи медалі, паспорта, свідоцтв, що видаються органами запису актів цивільного стану та інших документів, що посвідчують особу. Разом з тим, суди мають право розглядати справи про встановлення фактів належності громадянам довідок про поранення, перебування у госпіталях у зв'язку з пораненнями, повідомлення військових частин, військкоматів та інших органів військового управління про загибель чи зникнення безвісти певних осіб у зв'язку з обставинами воєнного часу, а також заповітів страхових свідоцтв, полісів, ощадних книжок, інших документів про трудовий стаж, оскільки вони не належать до документів, що засвідчують особу.

- Народження особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

 Відкриття провадження та розгляд даної категорії справ у судовому порядку можливе у тому випадку, якщо в установленому порядку не було зареєстровано народження особи в органах державної реєстрації актів цивільного стану.< /span>

Встановлення судом цього факту є підставою для реєстрації народження органом державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться в районі діяльності суду.

- Суд встановлює факт смерті особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Справи про встановлення факту смерті особи відрізняються від справ про оголошення громадянина померлим процесуальним порядком розгляду, які врегульовані статтями 246-250 ЦПК.

Підставою для оголошення громадянина померлим обставини, які допускають припущення його загибелі від певного нещасного випадку.

Для встановлення смерті особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, що свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має змоги поновити втрачені чи знищені документи про це. Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, що достовірно свідчать про смерть громадянина у певний час та за певних обставин.

Встановлення факту смерті слід відрізняти від оголошення особи померлою. Оголошення особи померлою (статті 246-250 ЦПК) ґрунтується на презумпції її смерті. Однак точних даних щодо її смерті немає. Немає відомостей про місце його перебування протягом трьох років, а якщо воно зникло безвісти за обставин, що загрожували йому смертю або дають підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку - протягом шести місяців (ч. 2 ст. 46 ЦК). Фізична особа, яка зникла безслідно у зв'язку з військовими діями, може бути оголошена судом померлим через два роки з дня закінчення військових дій. Враховуючи конкретні обставини справи, суд може оголосити фізичну особу померлою і до закінчення цього терміну, але не раніше закінчення шести місяців.

Факт смерті в порядку особливого провадження встановлюється у разі неможливості реєстрації органом реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Наприклад, під час Великої Вітчизняної війни 1941 – 1945 рр. люди їхали на схід. Фашистські льотчики з кулеметів розстрілювали людей, їх ховали та їхали далі, звичайно, не реєструючи смерть.

- Судам також підвідомчі справи про встановлення інших юридичних фактів, якщо чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення. Це можуть бути справи про встановлення фактів володіння на праві власності будинком, факт прийняття спадщини та місця відкриття спадщини. Встановлення судом факту володіння будовою на праві власності можливе, якщо заявник мав правовстановлюючий документ про право власності на будинок, але він загублений, і зазначений факт не може бути підтверджений у позасудовому порядку. На підтвердження цього заявником надаються докази неможливості отримання ним відповідного документа або його оновлення, оскільки будівлі, які не закінчені будівництвом або не введені в експлуатацію, не підлягають реєстрації в органах житлово-експлуатаційного управління, факт володіння ними не може бути встановлений судом. Право власності на самовільно побудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самовільне будівництво на земельній ділянці, яка не була йому відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під вже побудоване нерухоме майно (ч. ст. 376 ЦК). Однак у цьому випадку має місце позов про визнання, відповідачем за якими виступає відповідний адміністративний орган.

  Потрібна допомога звертайтесь: 761-49-09